Продав голос – сів у тюрму? Як каратимуть за порушення на виборах

04.05.2018 05:14

     Уряд затвердив законопроект, який пропонує посилити відповідальність за порушення виборчого права. Якщо народні депутати підтримають цю ініціативу, у правоохоронців з’явиться більше можливостей притягувати до відповідальності як тих, хто купує, так і тих, хто продає свій голос. Але як це виглядатиме на практиці – залежатиме не лише від закону, а й від поліції, прокуратури і, звісно, політичної культури самих виборців.

 

     Проект закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо посилення відповідальності за порушення виборчого законодавства» впродовж двох років розроблявся спільно з громадською мережею «Опора», а 11 квітня його представили і підтримали на засіданні уряду. Зараз цей законопроект розглядають у профільному комітеті парламенту.

 

     «Вибори – не базар»

 

      У Міністерстві внутрішніх справ навели дані торішнього опитування, яке показало, що 68% громадян не задоволені чесністю виборів, але лише 16% виборців готові звернутися до правоохоронців, якщо партія чи кандидат запропонують їм гроші за голос. Натомість цим законопроектом пропонується внести зміни до Кримінального кодексу та Кодексу про адміністративні правопорушення, які «забезпечать невідворотність покарання за злочини проти виборчих прав». При цьому правоохоронці отримають можливість здійснювати негласні слідчі дії та збирати належні докази для притягнення до відповідальності недобросовісних учасників у передвиборчій боротьбі.

 

     Які саме нововведення пропонуються:

 

- за незаконне використання, вкидання бюлетеню – 2 роки позбавлення волі;


- розголошення волевиявлення виборця членом комісії, кандидатом, спостерігачем – 2-5 років позбавлення волі;


- розголошення волевиявлення виборця третьою особою – до 2 років позбавлення волі;


- надання кандидату неправомірної вигоди (підкуп технічних кандидатів) – до 6 років позбавлення волі;


- підкуп виборця – до 6 років позбавлення волі (тоді як чинний ККУ передбачає максимальну санкцію – до 3 років);


- прийняття виборцем неправомірної вигоди – до 2 років позбавлення волі;


- прийняття кандидатом неправомірної вигоди – до 2 років позбавлення волі;


- агітація шляхом надання громадянам неправомірної вигоди – до 2-6 років позбавлення волі;


- агітація шляхом надання юридичним особам неправомірної вигоди – 2-6 років позбавлення волі.

 

     Окрім того, строк позбавлення права займати певні посади особам, які були засудженні за тяжкі порушення зросте з 3 до 5 років. Водночас зменшено відповідальність за заповнення протоколу із порушенням процедури, порівняно з внесенням до нього неправдивих даних.

 

     Окрім того, пропонується виокремити відповідальність членів виборчих комісій за ухиляння від роботи, а також встановити чіткий перелік виборчої документації, незаконне знищення та фальсифікація якої передбачає кримінальну відповідальність.

 

     «Дуже сподіваюсь, що новації сприятимуть виборчим процесам, приберуть мертві норми з законодавства та кодексів, а також дадуть можливість перемагати чесним та порядним, а інших притягувати до відповідальності. Не лише політичною волею повинна забезпечуватись відповідальність, а норми закону повинні бути чіткими та недвозначними. Вибори – не базар. Тут не повинні купувати чи продавати, а за їх якість та результат несе відповідальність кожен, хто до них дотичний», – заявила координатор парламентських і виборчих програм «Опори» Ольга Айвазовська.

 

Чи буде покарання невідворотним?

 


     Політолог Віктор Таран констатує, що всі виборчі кампанії в Україні проходили з масовими порушеннями і фальсифікаціями. І, на жаль, після Революції Гідності ситуація не змінилася.

 

     «У 2015 році ми, знову ж таки, бачили масові фальсифікації і скупку голосів на місцевому рівні. Так відбувається в тому числі й тому, що чинне законодавство не може дати адекватної відповіді на ці виклики. По-перше, воно, по суті, не карає безпосередніх виконавців. А по-друге, ряд порушень, які відбуваються на виборах, просто до цього часу не прописані в Кримінальному кодексі. Наприклад, таке порушення, коли виборці виходять і показують, за кого вони голосували, і таким чином підтверджують факт голосування, за що потім отримують певну винагороду. У зв’язку з цим і виникла така законодавча ініціатива, яка має заповнити ці пробіли в законодавстві і дати шанс ефективніше боротися з такими порушеннями», – каже він.

 

     Водночас експерт не впевнений, що такий законопроект буде підтриманий у цьому парламенті. «У нашій Верховній Раді 198 мажоритарників, більшість з яких уже займаються неформальною скупкою голосів. Уже роздаються продуктові набори на округах і різноманітні допомоги. А по-друге, маємо в парламенті частину депутатів, які пройшли по списках парій, рейтинг яких уже нижче прохідного бар’єру. Відповідно, вони будуть шукати своє щастя на округах і так само не зацікавлені у таких змінах», – вважає політолог.

 

     Це вже третій законопроект у Верховній Раді, покликаний врегулювати питання відповідальності за підкуп виборців. Утім, на думку голови Комітету виборців України Олексія Кошеля, саме урядова ініціатива має найбільші шанси бути прийнятою.

 

     «На сьогодні ймовірність проведення повноцінної виборчої реформи наближається до нуля. Тому я думаю, що депутати спробують або точково внести зміни до виборчого законодавства, або врегулювати такі проблемі моменти, як підкуп виборців, щоб перед суспільством і західними партнерами можна було б прозвітувати, що принаймні частково питання виборчої реформи закрите», – каже він.

 

     Варто зазначити, що кримінальна відповідальність за підкуп виборців, причому для обох сторін, і до цього була передбачена в українському законодавстві. Але на сьогодні існує лише кілька десятків результативних кримінальних справ за такі порушення, однак жодна із них не закінчилися реальним ув’язненням. Там йшлося лише про умовний термін покарання або про адміністративну відповідальність.

 

     Тобто результативність цих нововведень залежатиме в тому числі й від ефективності дій правоохоронних органів. Для них передбачений додатковий інструментарій, зокрема, можливості проведення негласних слідчих дій (наприклад, аудіo-, відеоконтроль особи, зняття інформації з електронних інформаційних систем і т. д.). Тому експерти очікують, що в Україні таки з’являться перші результативні справи, які стануть як прецедентом, так і застереженням для тих, хто хоче купити чи продати голос на виборах.

 

     «Легальні» форми підкупу і політична культура

 


     Водночас у Комітеті виборців звертають увагу, що існує багато так званих легальних форм підкупу, які фактично неможливо довести. Скажімо, кошти, товари і послуги можуть роздаватись виборцям від імені підприємства, яке тісно пов’язане із ім’ям певного політика. І хоч офіційного зв’язку між ними немає, але 99% виборців знають, що цей кандидат у народні депутати представляє це підприємство.

 

     «На превеликий жаль, подібних легальних форм є на сьогодні достатньо багато. Я хотів би наголосити на одній із найбільш важливих, оскільки вона на сьогодні достатньо масштабно працює. Це підкуп виборців за кошти місцевих бюджетів. Зараз ті політичні сили, які мають більшість у місцевих радах, активно лобіюють і приймають рішення, скажімо, про щомісячні доплати пенсіонерам. Приклад – Київська обласна рада прийняла рішення про те, щоб кожному пенсіонеру області доплачувати 1 тис. грн впродовж одного року. Політична партія збирає підписи на підтримку цієї ініціативи серед пенсіонерів, приймає рішення місцевої ради на її підтримку і такими чином пенсіонери Київщини будуть знати, що своїми щомісячними доплатами вони зобов’язані певній політичній силі. Ця схема обійшлась для бюджету Київщини у 4,8 млрд грн. Це, я вважаю, найбільша в історії незалежної України схема легального підкупу виборців. Протидіяти таким технологіям надзвичайно складно. Але я хочу наголосити, що Київщина – не виняток. І зараз ми бачимо, як місцеві бюджети приймають схожі рішення», – каже Олексій Кошель.

 

     Також він наголошує: справа не лише в законодавчому врегулюванні, а й в загальному рівні політичної культури. В українській політиці досі існує така радянська технологія роботи з виборцями, коли неможливо прихати в дитячий садок без пакетів із іграшками, в лікарню – без колясок, до пожежників – без автомобіля. І при чому дуже часто все це куплено за кошти державного бюджету, які кандидат у депутати «вибив» для своїх виборців.

 

     «Це такий совковий формат політики. Але, на жаль, такий формат сьогодні домінує і активно підтримується виборцями. Вони часто дивляться на політика як на джерело певних матеріальних благ, і в цьому велика проблема. Тому для того, щоб мінімізувати підкуп на виборах принаймні до рівня наших західних сусідів – Польщі і Чехії, нам потрібно змінювати і самого виборця. На кожного політика, який приходить до нього з фарбуванням, прибиранням, озелененням, ремонтом доріг, пасками на великодні свята і рюкзаками на 1 вересня, він має дивитися як на негатив.

 

     На останніх місцевих виборах у 2015 році наша організація не знайшла на карті України жодного населеного пункту (за винятком маленьких сіл по кількасот жителів), де б політики не приходили до виборців із комплексом робіт, які би мали пропонувати пострадянські ЖЕКи, а не політичні сили. Тобто у нас існує викривлена, паралельна реальність, яку побудували політики у роботі з виборцями. Вона надзвичайно зручна та ефективна для них. Тому ми зараз отримали ситуацію, коли купити голос виборця навіть дешевше і простіше, аніж проводити повноцінну комплексну роботу з традиційної агітації і зустрічей з виборцями», – зазначає Олексій Кошель. 

Всі новини
Переглянуто 139 раз

Залиши коментар

Коментарі (0)