Новини

Найрозкішніша вілла Німеччини належить тернопільському олігарху-втікачу Гуті
16.04.2018 09:54
     У баварському курортному містечку Гарміш-Партенкірхен продається найдорожча вілла Німеччини. Як з'ясувала DW, її власником є українець, який переховується від ошуканих кредиторів і правоохоронних органів.                  Сказати, що Villa Glory - розкішний маєток, було би надто скромно. Glory у перекладі з англійської - це "слава" і "велич". Фотографії внутрішнього оздоблення маєтку свідчать, які амбіції мав його господар. "Немов на розкішній яхті, тут були використані лише найбільш вишукані матеріали найвищої якості", - зазначено в оголошеннях на німецьких порталах елітної нерухомості. Ціна маєтку - майже 13 мільйонів євро. Люстри у стилі рококо вінчають собою залиті світлом зали, мармурова підлога випромінює атмосферу палацу італійської знаті. Над інтер'єром працював один з найвідоміших дизайнерів Мюнхена, зазначено в оголошенні про продаж. Хоча у палаці, крім підземного гаража, лише два поверхи, господар не пошкодував коштів на просторий ліфт, оздоблений елітними породами дерева. За претензійністю власник цієї вілли явно перевершив навіть найбагатшого зі своїх сусідів у Гарміш-Партенкірхені - російського мільярдера Романа Абрамовича, якому належить історична вілла Leitenschlössl.            При цьому власник Villa Glory воліє залишатись в тіні. Його прізвище навіть не вказане у реєстрі прав власності. На це є свої причини, як показало розслідування авторитетного видання  Deutsche Welle.          Купуючи у червні 2010 року земельну ділянку у мальовничому альпійському містечку Гарміш-Партенкірхен площею у 3,7 тисячі квадратних метрів, юний син галицького агробарона мав великі плани. Тут мав постати палац його мрії. 3,3 мільйона євро заплатив за землю 28-річний багатій. Його ім'я міститься в угоді про купівлю землі, яка є у розпорядженні DW: Микола Гута.              Наприкінці 2010 року, невдовзі після купівлі землі у Гарміші, Микола Гута перебрав керівництво агрохолдингу "Мрія", створеного його батьком Іваном. На той час новий генеральний директор західноукраїнського холдингу, здавалося, уособлював собою нове покоління менеджерів, яке розуміло, як залучити іноземний капітал для розвитку бізнесу і реалізувати величезний потенціал українських чорноземів.          Вже 2011 року молодий Гута вийшов на міжнародні ринки капіталу. Попит на випущені "Мрією" облігації на Франкфуртській біржі був високий: до 2013 року Гуті вдалося залучити 600 мільйонів доларів. Інвестори з країн Єврозони, де дохідність державних облігацій через політику ЄЦБ впала майже до нуля, з великим ентузіазмом скуповували облігації перспективного агрохолдингу, який обіцяв дохідність у 9,5 відсотка річних. Аби підживити апетит інвесторів, менеджмент "Мрії" створює картинку стрімкого розвитку, орендуючи все нові і нові посівні площі.          2011 року земельний банк холдингу сягнув близько 300 тисяч гектарів. Щоби обробляти такі площі, потрібна була величезна кількість техніки. У цьому побачили шанс заробити і німецькі виробники тракторів і комбайнів. За підтримки уряду Німеччини, який надавав кредитні гарантії, німецькі банки видали кредити на закупівлю техніки і обладнання на загальну суму у 75 мільйонів євро.          Влітку 2014 року, немов грім серед ясного неба, шокуюча новина: холдинг оголошує про дефолт. "Мрія" не змогла обслуговувати борг у 1,3 мільярда доларів. Коли кредитори у терміновому порядку взяли підприємство під контроль, випливає правда про багатомільйонні махінації. Виявилося, що протягом багатьох років холдинг насправді не був прибутковим, а його звітність регулярно фальсифікувалася. "Холдинг регулярно отримував платежі за товари, яких ніколи не існувало. Менеджмент використовував частину попередньо виведених з компанії на Кіпр грошей для перехресного фінансування, аби прикрашати звітність. Так вдавалося залучати більше грошей інвесторів", - розповів у розмові з DW фінансовий директор "Мрії" Тон Хулс. Він належить до команди фахівців, якій після банкрутства холдингу кредитори доручили управляти тим, що від нього залишилося.          Однак стягувати з "Мрії" за борги вже й особливо нічого. Земля - лише в оренді. Навіть трактори і комбайни разом з колишнім менеджментом зникли в невідомому напрямку ще до того, як нові керівники холдингу стали до роботи. Микола Гута з сім'єю, як вдалося з'ясувати DW, невдовзі після оголошення дефолту виїхав до Швейцарії, де проживає у кантоні Обвальден. В Україні проти нього відкрито кримінальну справу за підозрою у шахрайстві в особливо великих розмірах, йому загрожує тривале тюремне ув'язнення.          За інформацією кредиторів, він незаконно вивів з холдингу більше 200 мільйонів доларів, зокрема, імовірно, частину грошей, залучених на біржі у Франкфурті. Схема проста, пояснив Тон Хулс: фірма на Британських Віргінських Островах отримує гроші інвесторів і на частину коштів купує десятки офшорних компаній на Кіпрі. На це витрачаються десятки мільйонів, хоча фірми не володіють, умовно кажучи, нічим, крім столу і двох стільців.          Частина незаконно виведених коштів "Мрії" могла опинитися і в Гарміші, де будувалася вілла Миколи Гути. Фінансування будівництва, вочевидь, організовував Андрій Буряк, на той час фінансовий директор холдингу. Його підпис стоїть під низкою кредитних угод між офшорною фірмою Миколи Гути і кіпрською Oihro Ventures Limited. Не Гута, а саме компанія Oihro була внесена у реєстр як власниця ділянки і вілли у Гарміш-Партенкірхені. На рахунки цієї фірми, як засвідчують копії угод, надійшло щонайменше 20 мільйонів доларів. Гроші надходили Oihro як кредит від компанії Гути на Британських Віргінських Островах. Саме Oihro сплачувала виставлені архітекторами рахунки, а також інші витрати, пов'язані з будівництвом вілли. Копії відповідних документів є в розпорядженні DW.           На даний момент Villa Glory належить дружині Миколи Гути Вікторії. Вона є власницею нерухомості через іншу кіпрську фірму - Zapatoustra Holdings Limited. Тут також сліди ведуть до "Мрії": директором Zapatoustra, як свідчить реєстр компаній Кіпру, тривалий час був Сергій Мозіль, колишній юрист холдингу і довірена особа Гути.          Вікторія Гута стала власницею вілли торік восени. На той час її чоловік програв суди щодо екстрадиції до України і отримав від Швейцарії  відмову у притулку. Невдовзі Федеральний адміністративний суд країни має винести остаточне рішення щодо надання притулку Миколі Гуті. У разі відмови він буде переданий правоохоронним органам України. На тлі цих подій Гути продають свою віллу у Гарміші. Імовірно, власники поспішають: нещодавно ціну було знижено з 18 до 13 мільйонів євро.          Грошові потоки навколо Villa Glory досі не були предметом цікавості прокуратури у Мюнхені. Однак власністю Гут у Німеччині цілком міг би цікавитися федеральний уряд. Зрештою, як повідомив DW речник міністерства економіки, з федерального бюджету німецьким банкам було компенсовано 24 мільйони євро коштів, втрачених через банкрутство "Мрії". Йдеться про неповернені кредити на сільськогосподарську техніку, які видавалися під гарантії німецького уряду. Такі гарантії уряд надає для підтримки німецьких експортерів.          У випадку "Мрії" боржником є саме холдинг, а не його колишні власники, зазначають у міністерстві. Тим не менше, це не означає, що до Гути не може бути претензій. "Питання фінансових претензій до Миколи Гути має розглядатися у кожній ситуації окремо", - зазначив речник міністерства економіки у відповідь на запит DW.           Тим часом рахунок, який доведеться сплатити німецьким платникам податків, ще може зрости. Загальна сума гарантій німецького уряду щодо кредитів "Мрії" становить близько 46 мільйонів євро.
Акція "Випускник" у Хоросткові(ФОТО)
16.04.2018 09:45
     12 квітня 2018 року фахівцями відділу активної підтримки безробітних Гусятинського районного центру зайнятості було проведено виїзний профорієнтаційний захід для молоді «Зазирни у майбутнє»  для учнів 8-их класів НВК « ЗОШ І-ІІІ ст.-ДНЗ №2 м.Хоростків, що є опорною школою району.                Захід проведено з метою мотивації учнів до вибору актуальних та сучасних професій, затребуваних на ринку праці, професійного самовизначення.        Профорієнтатор центру зайнятості Любов Підлипняк розповіла школярам про те, що потрібно знати для того, щоб "вдало" вибрати майбутню професію, які важливі кроки необхідно здійснити для зваженого рішення, як уникути помилок при виборі професії. Вона зазначила, що при всій складності вирішення проблеми сформулювати правило вибору професії дуже просто: необхідно, щоб ця професія відповідала схильностям, можливостям людини і була потрібна людям та суспільству. Фахівець відділу активної підтримки безробітних Наталія Козир ознайомила школярів з формулою вибору професії «Хочу.Можу.Треба.»,  з класифікацією професій, з  вимогами, які ставить до людини та чи інша професія .        Інтерактивні форми спілкування дали можливість школярам закріпити поняття «тип професій», розгалуження понять «професія», «спеціальність» та «спеціалізація», практично відпрацювати профорієнтаційну формулу «хочу»-«можу»-«треба».        В ході заходу учні навчались, як уникати помилок і розчарувань при виборі професійного шляху, та отримали багато корисної та важливої інформації, що обов’язково стане їм у нагоді при вирішенні питання професійного вибору. Фахівці центру зайнятості побажали восьмикласникам вдалого професійного вибору та наголосили на  можливості  пройти профорієнтаційного тестування як безпосередньо в центрі зайнятості, так і он-лайн, за допомогою Платформи з профорієнтації та розвитку кар’єри.        Захід пройшов в атмосфері щирості,  довіри, активної дискусії. В заході взяли участь 39 восьмикласників.  
Поліцейські розкрили шахрайську схему з пальним
16.04.2018 09:02
     Штраф до 850 грн або громадські роботи на строк до 240 годин, або виправні роботи на строк до двох років, або обмеження волі на строк до трьох років загрожує жителю Івано-Франківської області.                  Працівники Тернопільського відділу поліції довели причетність чоловіка до афери, пов'язаної з пасивними картками на пальне.         Нагадаємо, нещодавно до поліцейських звернувся житель обласного центру, який повідомив, що до нього зателефонував невідомий чоловік та представився родичем знайомої. Аферист увійшовши в довіру та запропонував йому пасивні картки  на пальне за вигідною ціною.        Така пропозиція зацікавила краянина й він погодився придбати.   В обумовленому місці пройдисвітові передали 10000 гривень, а взамін паливних карток на 500 літрів заправки дизпалива, отримав лише на 200 літрів, однак і ті виявились фальшиві. Незнайомець запевнив, що решту донесе за лічені хвилини, оскільки залишив їх в авто.        Потерпілий зрозумів, що його ошукали адже решту так і не отримав. Самі ж картки були не відповідного зразка.        Поліцейські встановили, що протиправне вчинив житель сусідньої області 1993 року народження. Незважаючи на свій молодий вік парубок вже неодноразово відбував покарання в місцях позбавлення волі за скоєння аналогічних злочинів.   За фактом шахрайства відкрито кримінальне провадження відповідно до частини 1 статті 190 Кримінального кодексу України.        Працівники поліції вкотре нагадують краянам: недовіряйте власні кошти невідомим людям, не вірте у безкоштовні виграші та акційні знижки на різний товар, повідомляє відділ комунікації поліції Тернопільської області
ФК «ВИШНІВЕЦЬ» У НЕПРОСТІЙ БОРОТЬБІ ПЕРЕМІГ ЧЕМПІОНА ГУСЯТИНЩИНИ (ФОТО)
16.04.2018 09:34
     Головний фаворит Ліги чемпіонів Тернопільщини (за оцінками футбольних спеціалістів) сьогодні, 15 квітня, у першому чвертьфінальному поєдинку переміг чемпіона Гусятинщини – «Колос-Бровар» (Сидорів) – 2:0.          Перемога далася вишнівецькій команді не легко, адже після першого тайму рахунок у матчі не було відкрито. У деяких епізодах господарі діяли доволі мляво, видно було, що деякі гравці не проводили підготовку до сезону разом з командою.          Однак у другій 45-хвилинці підопічні головного тренера ФК «Вишнівець» Бориса Дзюби стали діяти агресивніше, вище зустрічали суперника і таки дотиснули його. Першим відзначився Микола Когут після того, як голкіпер «Колоса-Бровара» Володимир Павлишен не зафіксував м’яча в руках, коли потужно пробивав Олег Критюк (1:0). А за сім хвилин до фінального свистка вишнівецька команда організувала флангову атаку, з наступним прострілом.Спершу м’яча метрів десять потягнув Олег Критюк та довгою діагональною передачею знайшов крайнього півзахисника Анатолія Лукащука. А той зробив простріл, який ударом головою у дальній кут воріт завершив Роман Дідик (2:0).            Що ж до команди з Сидорова, то її гравці теж не відсиджувалися в обороні і щонайменше 3-4 рази теж могли вразити ворота суперника, але їхнім ударам забракло влучності. Та й дива у рамці воріт творив голкіпер ФК «Вишнівець» Михайло Горліцький (сміливо можна назвати героєм матчу), котрий витягнув складного м’яча з-під поперечини після удару Павла Мельника, а згодом зіграв кращим чином ліквідувавши небезпеку після удару зі штрафного Руслана Марцінковського. Також два доволі хороших моменти не реалізував сидорівський гравець Корнелій Троян.            ФК «Вишнівець» (Збаразький р-н) – «Колос-Бровар» (с. Сидорів, Гусятинський р-н) – 2:0 (0:0)        15 квітня. Вишнівець. Стадіон «Вишнівець». 500 глядачів. + 25 град.        Арбітр: Ігор Гарас (Бережани), асистенти – Артем Трач (Тернопіль), Віталій Буняк (Бережани).        Голи: Микола Когут (60), Роман Дідик (85).        Попереджені: А. Дзюба (17), В. Троян (20), М. Когут (32), П. Мельник (51), М. Борисевич (71), А. Троян (81), Т. Косінський (83).        Повторний поєдинок між цими командами відбудеться у Сидорові наступної неділі, 22 квітня і можна не сумніватися, що «Колос-Бровар» матиме намір взяти в домашньому поєдинку реванш.    
Власник прийшов, замінив замки і викинув речі. Що робити квартиранту?
16.04.2018 08:57
     Виселити із житла можуть лише після рішення суду. Причому, не тільки власників житла через якісь проблеми з банком, але й квартирантів. Якщо останні чимось власнику не підходять, то їх про необхідність залишити помешкання слід попереджати за два місяці.        Загалом, кажуть фахівці, українське законодавство добре дбає про те, щоб будь-яка людина не могла за мить опинитись на вулиці. Адже, якщо не реалізоване право на житло, то й не реалізуються ряд інших гарантованих державою прав. Інша справа, що законів у нас не завжди дотримуються. І у разі їхнього порушення правоохоронці не завжди поспішають на допомогу, мовляв, то цивільно-правові відносини.         - З передостаннього орендованого житла нас змусили з’їхати буквально за три дні, - розповідає Уляна Бондарук. - Мовляв, надумали робити ремонт і здати за більшу ціну. А нам негайно «збирати манатки». Коли ми почали пояснювати, що ми не можемо так швидко знайти собі інше житло, і нас не можна просто так викинути на вулицю, власник сказав, що  то не його проблеми. Мовляв, договору  він з нами не укладав. Виходу не було.        Утім, фахівці кажуть, що вихід таки був. І виселення «вже й відразу» було неправильним.        - Людям просто треба відвикати від стереотипів, що  договір обов’язково має бути   викладений у паперовому вигляді, - розповідає  юрист Ростислав Небельський. -  Це може бути й усна домовленість. Хоча Цивільний кодекс стимулює до укладення письмових договорів в усіх напрямах відносин, але «недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, коли це прямо встановлено законом» - ст. 218 Цивільного кодексу.         Повинні попереджати  Про виселення орендар, каже глава 59 Цивільного кодексу, ст.825 «Розірвання договору житла», має бути повідомлений, не пізніше як за два місяці, додає юрист.        І то у випадку, що виселення обґрунтовано тим, що житло потрібне власнику чи членам його сім’ї. Власника ж квартирант повинен повідомити про розірвання договору не пізніше, як за три місяці.  Хоча в цілому, українське законодавство більше охороняє навіть права орендарів, ніж орендодавців житла. Відтак обом сторонам таки варто укладати договір, в якому чітко описати усі умови.         - Щоб захистити власнику квартири свою домівку, найкраще таки укладати договір і прописати такі моменти, які потім можуть бути спірними, - додає він. - Якісь особливі порядки, які врегулюють відносини, приміром, коли орендар здійснив залив сусідів, завдав якусь шкоду орендованому майну.        Насправді  кожен орендодавець повинен зрозуміти, що він іде на ризиковану справу, здаючи своє житло в оренду.  Причому, під час здачі житла  обом сторонам слід бути обачним. Власнику – слід розібратись, кого бере, перевірити документи, виписавши їх реквізити у договір, щоб потім не шукати вітра в полі. А орендарю, насамперед, слід переконатись у тому, що «орендодавець» справді володіє житлом і має право його давати в оренду.        Варіант – не сподобався квартирант, викинув речі, замінив замки – незаконний.         - Якщо так хтось увірвався у житло і викинув  речі, то це є протиправне проникнення у житло, ст. 162 КК «Порушення недоторканості житла»  - каже Ростислав Небельський. - Людина там вже живе, там залишені її речі, вона створила там побут і ніхто не може її виселяти без спеціальної процедури. Якщо це робить власник, то йому може бути просто інкриміноване самоуправство, ст. 356 КК. І слід викликати поліцію, адже в цьому випадку це не цивільно-правові відносини.          Інша справа, що правоохоронці  не дуже хочуть братись за таке. Та навіть, якщо вони нічим не допоможуть, їхня фіксація потрібна у тому випадку, якщо збираєтесь подавати до суду.  Якщо ж поліція все це зафіксувала, і квартиранту довелось поневірятись в пошуках житла по готелях, іншому тимчасовому житлу, у суді можна зобов’язати власника компенсувати витрачені гроші.         Договір є підставою для реєстрації Якщо вже і є рішення суду – щодо власників, квартирантів і т.д., то воно також не означає автоматичне виселення. Тобто взяти рішення суду і побігти викидати людей, не можна, зауважує Ростислав Небелський. Має бути задіяна виконавча служба, яка спостерігає за тим, чи справді людина попереджена про необхідність виселення, чи додержана процедура. Також повинна дивитись за тим, чи направду виселяють саме ту людину, стосовно якої виніс рішення суд.         - Але в нас направду іде зовсім інший пласт відносин,  - додає юрист. – Доволі часто трапляється свавілля таке, що захотіли - виселили, що хотіли, то і викинули. Тому, добре таки укладати договір. Він, до речі, є підставою для реєстрації місця проживання. Щоправда, з радянських часів звиклося, що реєстрація потім тягне якісь наслідки для власника. Але це не так. Людина може претендувати на чуже житло, тільки в одному випадку – якщо власник помер, у нього нема нікого з родичів, нема заповіту. Тоді орендар може через суд доводити, що має право на житло, бо проживав з власником однією сім’єю не менше п’яти років, вів із ним спільний побут. 

Дочірні категорії