Із майстерні в майстерню – так минають будні Ольги Смолярської із Гримайлова Гусятинського району

08.10.2018 05:51

     Із майстерні в майстерню – так минають будні Ольги Смолярської із Гримайлова Гусятинського району. Хоча для неї це зовсім не буденний час, а справжнє свято. Бо це так дивовижно, коли своїми руками можеш створити щось прекрасне.

 

     Повелителька різця


     – Мені завжди подобалося робити власноруч, – розповідає Ольга Зіновіївна. – Змалечку приглядалася, як бабуся вправно виводить голкою на полотні узори. Уже згодом і я взялася до вишивання. А коли закінчила школу, вирішила професійно закріпити свої знання у Тернопільському десятому училищі. Разом із вишиванням освоювала технологію виготовлення квітів із тканини. Тоді я була певна, що це стане основною справою мого життя. Але одного разу я побачила, як працюють хлопці-різьбярі. Мене настільки захопила яворівська різьба, що вирішила самотужки опанувати це ремесло. Щодня після уроків брала у руки різець і починала мудрувати над деревом.


     Закінчивши училище, а згодом і Тернопільський педагогічний університет, Ольга Смолярська повернулася у рідний Гримайлів навчати технічної праці школярів. У Гусятинському районі вона стала першою і поки що єдиною жінкою, яка вправно випилює на дереві розмаїті узори. Їй легко підкоряються пилка, різець, лобзик та електровипилювач. А що вже казати про дерево. За короткий час у тендітних жіночих руках шматок звичайнісінької фанери перетворюється у вазу, тарілку, рамку для картини чи фотографії, книжкову полицю, піднос для фруктів, підставку для олівців та ящичок для побутових дрібниць.


     – Кожного дня я іду на роботу, як на свято, – зізнається Ольга Зіновіївна. – Коли заходжу у майстерню, то забуваю про все на світі. Для мене це справжній відпочинок. А ще я щаслива тим, що навчаю цього ремесла дітей. Приємно, що ажурне випилювання лобзиком захопило не лише хлопців. Дівчатка теж із задоволенням беруться до цієї справи і показують добрі результати. Тішуся, що мої талановиті учні займають призові місця у районних і обласних конкурсах.

 

     Чари декупажу


     Та не лише ажурною різьбою по дереву дивує майстер художнього моделювання Ольга Смолярська. Вона творить прикраси з бісеру, шиє ляльки з тканини, вишиває картини. А віднедавна почала декорувати вироби за допомогою техніки декупаж.


     – Це сталося зовсім спонтанно, – розповідає пані Ольга. – Коли ми з дітьми виготовляли вироби з дерева, то помітила, що для довершеного образу їм чогось бракує. Спочатку пробувала їх фарбувати. А потім взяла звичайну паперову серветку із сюжетом «Несе Галя воду» і наклеїла її на кухонну дощечку.


     Перша успішна спроба надихнула жінку на подальші пошуки. Тепер її домашня кухня стала ще більш затишною. Тут не тільки пахне смачними стравами, а й панує казкова атмосфера. У хатній майстерні за допомогою художнього декупажу Ольга Смолярська оздоблює годинники, пляшки, новорічні прикраси, а дерев’яні шкатулки, тарілки, ключниці, хлібниці, кухонні дощечки перетворює у неймовірні витвори.


     – Декупаж можна використовувати на будь-якій поверхні: дерев’яній, скляній, пластиковій та металевій, – пояснює майстриня. – Спершу готую основу, добре її шліфую, ґрунтую акриловою фарбою, далі вирізаю орнамент і наклеюю його на потрібний предмет. Робити це слід дуже акуратно, щоб потім не доводилося виправляти помилки. Відтак виріб покриваю лаком. Декорування – дуже клопітка справа. На оздоблення однієї речі йде мінімум тиждень. Адже кожен шар лаку має висохнути. А таких шарів повинно бути щонайменше десять. Разом із декупажем використовую й інші техніки декорування, як-от кракелюр, за допомогою якого на поверхню наношу дрібні тріщини. Вони створюють ефект старовини, а відтак вдихають у вироби нове життя.

 

Марія БЕЗКОРОВАЙНА
Фото Івана ПШОНЯКА

Всі новини
Переглянуто 187 раз

Залиши коментар

Коментарі (0)